Статьи‎ > ‎

Робота за сумісництвом

Сумісництво являє собою виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачувальної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, установі, організації або у суб`єкта господарювання фізичної особи по найму. 

При оформленні на роботу працівника за сумісництвом роботодавець може вимагати завірену по основному місцю роботи копію трудової книжки та довідку з основного місця роботи із зазначенням годин та графіку встановленого робочого часу. Для того, щоб переконатися, що у сумісника не буде фактичних накладок у часі на різних місцях роботи, аби уникнути зайвих запитань під час можливих перевірок. Оскільки табелі обліку робочого часу повинні відповідати графікам виходу на роботу.

Робота за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу та оплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Відповідальність за порушення порядку прийняття на роботу за сумісництвом покладається саме на роботодавця, що приймає працівника на цю роботу.

Згідно з положеннями статті 102-1 КЗПП України  щодо оплати праці за сумісництвом визначено, що працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 21 КЗпП України та постанови КМУ від 03.04.1993 №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»  працівники підприємств, установ, організацій мають право крім основного трудового договору укладати трудові договори про роботу за сумісництвом. При цьому таких договорів може бути кілька, тобто працювати за сумісництвом можна не на одному підприємстві. Згідно з п.1 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затверджене наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43.

Загалом існує 2 види сумісництва: зовнішнє і внутрішнє.

Зовнішнє сумісництво вважається таким, якщо робота виконується на іншому підприємстві чи в суб’єкта підприємництва. Коли особа працює на двох (або кількох) підприємствах, одне з яких є основним місцем роботи, а друге — місцем роботи за сумісництвом, така робота вважається зовнішнім сумісництвом і запис може в трудовій книжці здійснюється за бажанням працівника. Трудова книжка зберігається на підприємстві за основним місцем роботи працівника.

Щодо сумісництва в організації, яка є для працівника одночасно основним місцем роботи, такий сумісник являється внутрішнім сумісником. При цьому працівник працює як основний працівник і як сумісник, але роботу за сумісництвом здійснює у вільний від основної роботи час. При внутрішньому сумісництві трудова книжка зберігається на тому самому підприємстві. 

В законодавстві немає прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом. Але потрібно звернути увагу на норми трудового законодавства, зокрема такі:

- відповідно ст. 29 КЗпП України роботодавець зобов’язаний визначити робоче місце працівника, провести інструктажі з техніки безпеки, колективним договором, виробничої санітарії тощо;

- відповідно ст. 139 КЗпП України працівники зобов’язані своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватись трудової і технологічної дисципліни;

- відповідно ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з заходів стягнення - догана або звільнення;

- відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня є підставою для звільнення працівника за ініціативою роботодавця відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Крім того, працівник не може одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи і за сумісництвом, оскільки це буде вважатися суміщенням професій.

Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва має бути відображений у заяві працівника та в наказі (розпорядженні) роботодавця.

Запис про роботу за сумісництвом, за бажанням працівника, заноситься до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом. Відповідно до п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Мінпраці та Мінюсту від 29.07.1993 №58) робота за сумісництвом у трудовій книжці працівника зазначається окремим порядком та знаходиться під наглядом Держпраці.

За більш детальною консультацією та для найбільш ефективного захисту ваших трудових прав, радимо звернутись до адвоката, який підкаже як краще вчинити в конкретній ситуації. Для цього необхідно зателефонувати до Адвокатського об’єднання «Захист» і наші адвокати нададуть вам кваліфіковану правову допомогу.

За більш детальною інформацією та попереднім записом на консультацію, звертайтесь за телефоном:  094 945 31 39, 050 800 09 77, 050 631 07 12.

Будемо раді Вам допомогти!

 

Comments