Статьи‎ > ‎

Розрахунок при звільненні працівника і відповідальність за затримку виплат

Звільнення роботодавцем працівника означає припинення наявних трудових відносин. Як наслідок, при звільненні працівник виконує свої обов’язки (завершує усі справи, повертає надане у користування майно), а роботодавець виплачує усі суми, що належать працівнику. Однак, доволі часто трапляються випадки затримки таких виплат, або ж не здійснення розрахунку при звільненні.

 

Виплатами, які працівник отримує при звільненні, є: заробітна плата за фактично відпрацьований період та грошова компенсація за невикористанні дні щорічної основної відпустки. Для деяких категорій працівників передбачено також право на отримання додаткових виплат, як от грошової допомоги на оздоровлення на поточний рік, грошової компенсації за неотримане речове майно та інші.

Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України (КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо ж працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Дану вимогу краще готувати письмово та надсилати засобами поштового зв’язку із отриманням підтвердження доставки.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Тобто вам повинні надати для ознайомлення документ із нарахованими сумами і знятими податками. Після чого ви погоджуєтесь з нарахованими сумами або ж оспорюєте їх в судовому порядку.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен виплатити в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення вимоги про розрахунок, неоспорювану вами суму.

Згідно із положеннями ст. 117 КЗпП України, у випадку невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних вам сум при звільненні у відповідні строки, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У випадку порушення законодавства про оплату праці, кожен працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, що передбачено ч. 2 ст. 233 КЗпП України. Згідно з п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», в разі подання такої позовної заяви, судовий збір не сплачується.

Крім того, у трудових спорах можливим є стягнення моральної шкоди. Відшкодування власником або уповноваженим ним органом такої шкоди працівнику вчиняється тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань та втрати нормальних життєвих зв’язків, тощо. Проте, наявність моральної шкоди необхідно належним чином довести і зробити це самостійно доволі складно.

Тому, для ефективного захисту ваших порушених прав, радимо звернутись до адвоката, який допоможе у вирішенні трудового спору. Для цього необхідно зателефонувати до Адвокатського об’єднання «Захист» і наші адвокати нададуть вам кваліфіковану правову допомогу.

За більш детальною інформацією та попереднім записом на консультацію, звертайтесь за телефоном:  050 800 09 77, 050 631 07 12.

Будемо раді Вам допомогти!

Comments