Статьи‎ > ‎

За яких умов можливе відсторонення працівника від роботи?

Під відстороненням працівника від роботи слід розуміти тимчасове недопущення працівника до роботи з підстав, встановлених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 46 Кодексу законів про працю України (КЗпП) відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі:

-       появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

-       відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

-       відмови від навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

-       в інших випадках, передбачених законодавством.

Відсторонення працівника від роботи полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов’язків в порядку відсторонення від роботи, на підставах встановлених законодавством не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та попередження негативних наслідків.

Таке призупинення трудових відносин не тягне за собою обов’язкове їх припинення. До того ж на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Роботодавець відсторонює працівника від роботи з власної ініціативи або на вимогу уповноважених на те органів (суду, органів державного нагляду та контролю).

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення:

-       правові підстави для відсторонення від посади;

-       наслідки відсторонення від посади для інших осіб;

-       законодавчо закріплені гарантії відстороненого працівника на оплату праці;

-       строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному для усунення причин відсторонення, якщо уповноваженим органом не визначено інший строк відсторонення.

 Відсторонення від роботи здійснюється через наказ (розпорядження) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись і підписатись вчасно.

 Якщо працівника відсторонено від роботи, то він має право бути допущеним до роботи після усунення підстав, або закінчення визначеного строку відсторонення, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи. Коли в наказі про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення, то видається наказ про допуск його до роботи.

 У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається. Адже ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» вказує на те, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, яку вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків.

 В той же час, згідно до положень ст. 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов’язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

 Відповідно до положень ст. 82 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

 Працівники в разі порушення роботодавцем норм законодавства мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади.

Згідно судової практики, якщо роботодавець без законних на те підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, то у зв’язку із цим робітник через суд може стягнути з нього середню заробітну плату за час вимушеного прогулу (ст. 235 КЗпП).

 Тож для найбільш ефективного захисту ваших порушених прав, радимо звернутись до адвоката, який підкаже як краще вчинити в конкретній ситуації. Для цього необхідно зателефонувати до Адвокатського об’єднання «Захист» і наші адвокати нададуть вам кваліфіковану правову допомогу.

За більш детальною інформацією та попереднім записом на консультацію, звертайтесь за телефоном:  094 945-31-39, 050 800-09-77, 050 631-07-12.

 

Будемо раді Вам допомогти!

 

Comments